Передруковано з газеті «НОВА ЗОРЯ», місяць грудень,
2002 р.
Доповнення - Україна 2004
| Вірні Івано-Франківщини добре пам’ятають останні
дні вересня, коли на наших теренах гостювало подружжя Рожелюків з Канади.
У 1994 році д-р Михайло Рожелюк чудесно зцілився у с. Ґарабандал (Іспанія),
де з’являлася Пречиста Діва Марія. Тоді ж п. Михайло і п. Олена отримали
чудотворний медалик, якого торкнулися уста Богородиці під час появ. Відтоді
подружжя запрошують різні громади Канади, США та Європи. Вони змовляють
спеціальні молитви за зцілення, дають цілувати реліквію. Є немало випадків
чудесних оздоровлень.
І ось перше повідомлення про чудо на українській землі. До «Нової Зорі» надійшов лист із с. Войнилів, у якому щасливі батьки розповідають про зцілення їхньої дитини. |
«Ми хочемо розповісти про те чудо, яке сталося з нами недавно.
У нас народилася хвора дитина -- вроджена клишоногість ІІІ ступеня з дуже викривленими ногами до середини. Хлопчик не мав опори для координації свого тіла, а тому не міг почати самостійно робити перші кроки. Ми зверталися до багатьох лікарів по всій Західній Україні. Скрізь підтверджували діагноз, скрізь пропонували єдиний вихід -- термінову операцію, але не давали гарантії, що дитина буде після операції ходити.
Ми ніяк не могли погодитись з таким вердиктом, не переставали вірити і надіятись на Боже чудо. Особливо нам допомагала вервиця до Божої Матері, яку ми змовляли перед сном.
І ось одного дня ми почули, що подружжя Рожелюків зцілило хлопчика, який до цього все життя провів у інвалідному візку. Ми відчули, що Бог дає нам шанс через цю сім’ю отримати оздоровлення для нашого сина.
Приїхавши у Катедральний собор Івано-Франківська з самого ранку, ми дізналися, що Служба Божа буде аж ввечері. Довелося чекати. Зате потім ми були винагороджені Господом. Вислухавши Службу Божу і розповіді Рожелюків про себе, про їхню віру і молитви, ми, тримаючи синочка на руках, вже відчули, що відбулося зцілення.
Після того, як ми поцілували медальйон Пречистої Діви Марії, п. Михайло взяв Сергійка на руки, я той сміливо, без боязні, самостійно підійшов до нас, зробивши 3-4 кроки. Д-р Михайло Рожелюк сказав: «Моліться, вірте, ваша дитина до тижня буде ходити».
Зі сльозами на очах ми повернулися із сином додому. А вже наступного дня наш синочок сам перейшов свою кімнатку і почав ходити. З кожним днем йому стає все краще. Сергійко почав відчувати опору в ногах, через кілька днів почав сам стояти.
Ми з радістю промовляємо: це -- Боже чудо. Молимо Бога, щоб у Сергійка вирівнялися ніжки, щоб він міг присідати і вставати без допомоги.
Безмежно вдячні подружжю Рожелюків за їхню
молитву, за те, що вони приїхали в Україну, щоб допомогти хворим, немічним
людям. Нехай Покров Матінки Божої завжди охороняє Вас, дорогі п. Михайле
та п. Олено, а Господь Бог посилає здоров’я і щастя на многії літа».
З повагою,
сім’я РОМАНОВИЧІВ.
с. Войнилів, Калуського деканату, Україна.
місяць грудень, 2002 р.
![]() 2002 |
![]() 2004 |