Цим повiдомленням хочу прилюдно висловити подяку Боговi за благословення на одужання.

    В серединi травня, 2004 року я вiдчув бiль в крижах i зразу мене скосило на один бiк.

     

  Моя дружина настояла на тому, щоб поїхати на Службу Божу до церкви, де перебувають з медаликом Матерi Божої з Ґарабандал родина п. Рожелюк. Ми чули що на таких Лiтургiях хворi отримують оздоровлення. Я погодився, бо бiль був сильний i виглядав я кривий, не мiг нi ходити, нi працювати, з трудом сiдав в машину.

    Через п. Iрину Будз та п. Петра Гринчишина ми довiдались в якiй церквi в даний час перебувають панство Рожелюки з медаликом пресвятої Дiви Марiї.

    Панi Iрина Будз з великою охотою згодилась нас супроводжувати до церкви на Shaw Street, Торонто.

    З трудом я зайшов до церкви. Почалася Лiтургiя. Я всiм своїм єством полинув в молитву, виконуючи обряди, якими провадив священик i пан Рожелюк. Щиро молився i просив в Бога оздоровлення.

    Слава Боговi, яке було моє здивування коли пiсля всiх ритуалiв а iшов рiвно. Приїхавши додому я запитав дружину: "Ти нiчого не зауважила?"

    Дружина вiдповiла: "А що?" --- "Хiба ти не бачиш що я рiвно ходжу i легко сiв в машину? " сказав я.

    --- "Зауважила, але хотiла це почути вiд тебе. Хвала Боговi i Падре Пiо та влаженному єп. Миколi Чарнецькому, бо через них зносила свої молитви до Небесного Отця i Матiнки Божої за твоє оздоровлення" - вiдповiла дружина.

    Дякуємо Тобi, Господи, та Пресвятiй Матiнцi Божiй, що почули нашi молитви i негайно дали менi зцiлення.

Ковалевич Мирослав,
Торонто, травень 2004 р.